Словник жарґонної лексики української мови

пиріжок

(-жка) ч.; крим. Жіночі ґеніталії. СЖЗ, 80; ЯБМ, 2, 162.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. Пиріжок — Пиріжо́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
  2. пиріжок — див. хліб  Словник синонімів Вусика
  3. пиріжок — [пиер'іжок] -жка, м. (ў) -жку, мн. -жки, -жк'іў  Орфоепічний словник української мови
  4. пиріжок — -жка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до пиріг 1). 2》 Маленький пиріг, звичайно овальної форми. 3》 у знач. присл. у сполуч. зі сл. шапка, кепка. У вигляді овалу, овальної форми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пиріжок — Пиріжо́к, -жка́; -ріжки́, -жкі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пиріжок — ПИРІЖО́К, жка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до пирі́г 1. Віоріка в легенькому квітчастому халатику .. склала на тарілку рум'яні пиріжки з бринзою, які вона щойно засмажила на снідання (М. Чабанівський). 2. Маленький пиріг, звичайно овальної форми.  Словник української мови у 20 томах
  7. пиріжок — пиріжки прислати, пиріжки їсти (комусь). Померти. Дід пиріжки прислав.  Словник сучасного українського сленгу
  8. пиріжок — ПИРІЖО́К, жка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до пирі́г 1. Підступила [Ірися] до дівок; І щоб.. лучче підмоститься,.. То піднесла їм пиріжок (Котл., І, 1952, 102); Масло та яйця Несе вона в коші, муку. Спече пиріжок, нагодує Свою величеньку дочку (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах