питво

Питво́, -ва́, -ву́

Значення в інших словниках

1. питво — питво́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. питво — НАПІЙ, пиття; п! ТРУНОК.  Словник синонімів Караванського
3. питво — -а, с. 1》 Те, що п'ють; напій. || Спеціально виготовлений напій для частування, запивання їжі і т. ін., звичайно хмільний. || За народними повір'ями – трунок, яким намагаються привернути кохання, причарувати кого-небудь. 2》 Те саме, що пиття 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. питво — ПИТВО́, а́, с. 1. Те, що п'ють; напій. Примусила [Нюся] дівчину випити гарячого молока, розбовтаного з медом та маслом. З незвички питво Ганні не сподобалося (В.  Словник української мови у 20 томах
5. питво — НАПІ́Й (спеціально приготовлена рідина для пиття); ПИТВО́, ПИТТЯ́, ПІ́ЙЛО перев. зневажл., ПИТНЕ́ збірн., розм. (те, що п'ють, перев. у збірн. знач.); ТРУ́НОК (перев. алкогольний напій); НЕКТА́Р (надзвичайно приємний на смак напій).  Словник синонімів української мови
6. питво — ПИТВО́, а́, с. 1. Те, що п’ють; напій. Примусила [Нюся] дівчину випити гарячого молока, розбовтаного з медом та маслом. З незвички питво Ганні не сподобалося (Коз.  Словник української мови в 11 томах
7. питво — Питво, -ва с. Питье.  Словник української мови Грінченка