плаксій —
-я, ч., розм. 1》 Те саме, що плакса. 2》 перен. Той, хто завжди плачеться (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
плаксій —
ПЛАКСІ́Й, я́, ч., розм. 1. Те саме, що пла́кса. – Я лише рюмсів і плаксіїв не люблю (І. Франко); Катруся ніколи, ніколи не стане плакати. Вона сама не любить плаксіїв (О. Донченко). 2. перен. Той, хто завжди плачеться (у 1 знач.).
Словник української мови у 20 томах
плаксій —
ПЛА́КСА розм. (той, хто часто плаче, схильний до плачу); ПЛАКСІ́Й розм., ПЛАКСУ́Н розм., ПЛАКСИ́ВЕЦЬ розм., ПЛАКУ́Н розм. рідше, РЮ́МСА розм., РЮ́МА розм., РЕ́ВА розм., РЕВУ́Н розм. рідше, СКИГЛІ́Й зневажл., НЮ́НЯ зневажл. — Вони вже й розпустили губи.
Словник синонімів української мови
плаксій —
ПЛАКСІ́Й, я́, ч., розм. 1. Те саме, що пла́кса. — Я лише рюмсів і плаксіїв не люблю (Фр., VI, 1951, 178); Катруся ніколи, ніколи не стане плакати. Вона сама не любить плаксіїв (Донч., VI, 1957, 426). 2. перен. Той, хто завжди плачеться (у 1 знач.).
Словник української мови в 11 томах
плаксій —
Плаксій, -сія м. Плакса. Черк. у.
Словник української мови Грінченка