плаксій

Плаксі́й, -ія́, -іє́ві, -іє́м; -ксії́, -ії́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плаксій — плаксі́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. плаксій — Плакса, рюма, рюмса, тонкослізка, рева, нюня, плаксун, ід. мішок сліз. Словник синонімів Караванського
  3. плаксій — див. плаксивий Словник синонімів Вусика
  4. плаксій — -я, ч., розм. 1》 Те саме, що плакса. 2》 перен. Той, хто завжди плачеться (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плаксій — ПЛАКСІ́Й, я́, ч., розм. 1. Те саме, що пла́кса. – Я лише рюмсів і плаксіїв не люблю (І. Франко); Катруся ніколи, ніколи не стане плакати. Вона сама не любить плаксіїв (О. Донченко). 2. перен. Той, хто завжди плачеться (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  6. плаксій — ПЛА́КСА розм. (той, хто часто плаче, схильний до плачу); ПЛАКСІ́Й розм., ПЛАКСУ́Н розм., ПЛАКСИ́ВЕЦЬ розм., ПЛАКУ́Н розм. рідше, РЮ́МСА розм., РЮ́МА розм., РЕ́ВА розм., РЕВУ́Н розм. рідше, СКИГЛІ́Й зневажл., НЮ́НЯ зневажл. — Вони вже й розпустили губи. Словник синонімів української мови
  7. плаксій — ПЛАКСІ́Й, я́, ч., розм. 1. Те саме, що пла́кса. — Я лише рюмсів і плаксіїв не люблю (Фр., VI, 1951, 178); Катруся ніколи, ніколи не стане плакати. Вона сама не любить плаксіїв (Донч., VI, 1957, 426). 2. перен. Той, хто завжди плачеться (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
  8. плаксій — Плаксій, -сія м. Плакса. Черк. у. Словник української мови Грінченка