Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

плутаний

Плу́таний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. плутаний — плу́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. плутаний — Заплутаний, переплутаний; (зміст) суперечливий, туманний, неясний, нечіткий; (крок) нетвердий, непевний.  Словник синонімів Караванського
  3. плутаний — -а, -е. 1》 Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний. Плутані пасма волосся. || Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.). 2》 Такий, у якому важко розібратися; суперечливий, неясний. 3》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плутаний — ПЛУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний. Плутані пасма волосся; // Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
  5. плутаний — БЕЗЛА́ДНИЙ (позбавлений певної системності, впорядкованості, організованості), БЕЗСИСТЕ́МНИЙ, НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, БЕЗТОЛКО́ВИЙ розм., ХАОТИ́ЧНИЙ підсил.; ПЛУ́ТАНИЙ, СУМБУ́РНИЙ, ПОПЛУ́ТАНИЙ розм., РОЗХРИ́СТАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  6. плутаний — ПЛУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний. Плутані пасма волосся; // Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах