плутаний
БЕЗЛА́ДНИЙ (позбавлений певної системності, впорядкованості, організованості), БЕЗСИСТЕ́МНИЙ, НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, БЕЗТОЛКО́ВИЙ розм., ХАОТИ́ЧНИЙ підсил.; ПЛУ́ТАНИЙ, СУМБУ́РНИЙ, ПОПЛУ́ТАНИЙ розм., РОЗХРИ́СТАНИЙ розм. (позбавлений чіткості, ясності в чому-небудь); НЕЗВ'Я́ЗНИЙ, РОЗКИ́ДАНИЙ розм. (про думки, мову і т. ін. — позбавлений послідовності, логічного зв'язку). У приміщенні варти безладна метушня піднятих тривогою гайдамаків (А. Головко); Як літні тіні, проносились згадки, безладні, безсистемні (М. Коцюбинський); Видно, були зруйновані мало не всі будинки.. Невпорядкована, як видно, і нумерація будинків (А. Головко); Бідочук був ранений. У тій безтолковій стрілянині якась дурна куля зачепила його (Г. Хоткевич); Прокинувшись від неспокійного сну (щось хаотичне верзлося всю ніч, знайомі і незнайомі обличчя пересувались у пітьмі), Антін підвівся (Р. Іваничук); Плутана балаканина старого заспокоїла Арсена й переконала його, що не одна Тася винна в їх неладах (Л. Дмитерко); Не хотілося слухати Белеєвих оскаржень, завжди сумбурних і суперечливих, як у жінки (П. Колесник); А думки й почуття були якісь розхристані й непокірні (В. Козаченко); Вертався (Антін) пізно, стиха наспівуючи якусь незв'язну мелодію (Р. Іваничук); Батюшки мовчали, .. буцім збирали розкидані думи, вибираючи ту, з котрої треба б почати розмову (І. Нечуй-Левицький). — Пор. незла́годжений, 2. неорганізо́ваний, непослідо́вний.
НЕПЕ́ВНИЙ (про голос, рухи, ходу тощо — який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість і т. ін. або слабість), НЕВПЕ́ВНЕНИЙ, НЕРІШУ́ЧИЙ підсил.; НЕТВЕРДИ́Й (про голос, ходу); БЕЗВІ́ЛЬНИЙ (БЕЗВО́ЛЬНИЙ) (який виражає брак волі, нерішучість); ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, НЕТРИВКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙ розм., ХИТЛЯ́ВИЙ розм., ПЛУ́ТАНИЙ розм. (про ходу, кроки). А лошата у кобил були ще мокрі, ..вони ще хиталися біля матерів на розчепірених непевних ніжках (О. Довженко); Сивий волос, голене обличчя, вицвілі очі і якісь метушливі, невпевнені рухи наркомана (І. Кулик); Геббельс зробив нерішучий крок до Кайта, спинився (П. Колесник); — Гаразд, — рішуче мовила вона, хоч і нетвердим голосом, — так от: я раз була дуже закохана (Леся Українка); Він не хотів повертатись до ліжка — це означало б скоритись недузі, — зробив кілька хистких кроків і сів на.. канапу (Л. Дмитерко); Звільна, тихо Валентій встав, хитким, непевним кроком ступив наперед і спинився знов (І. Франко); Стриманою, трохи нетривкою ходою заступила (Тетяна) жінку з дитиною і стала перед чорною цівкою дула (Я. Баш); Ступає (Доцька) несміливим плутаним кроком, з опущеними.. очима (Ірина Вільде).
СУПЕРЕ́ЧЛИВИЙ (який має особливості, якості, несумісні одна з одною або протилежні, невідповідні одна одній), СУПЕРЕ́ЧНИЙ, РОЗБІ́ЖНИЙ, ПОДВІ́ЙНИЙ, ДВОЇ́СТИЙ (з двома різними особливостями); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПЛУ́ТАНИЙ (такий, у якому важко розібратися, якого важко зрозуміти). Хома Микитович.. замислився: скільки несхожих, суперечливих, та навіть протилежних рис може мати одна людина (Я. Гримайло); В Олі теж наростав неспокій. Суперечні почуття метались в ній. Вона прагнула провалу і — перемоги для Бронка (Ірина Вільде); Як важко розбіжні думки поєднати (Л. Первомайський); Твій погляд розпізнав Подвійну течію його державних справ (М. Зеров); Голда й хотіла, щоб Ліда почала розпитувати про її горе, і боялася цього. Таке двоїсте почуття вимучувало до краю (Д. Ткач); Психіку має (гуцул) покручену, незгадану, многогранну: вибачає такі речі, яких ніхто би не вибачив — і нараз образиться через дурницю, через дрібницю! (Г. Хоткевич); — То отакий у тебе батько, Павлухо, плутаний (А. Головко).
Словник синонімів української мови