плутаний

ПЛУ́ТАНИЙ, а, е.

1. Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний.

Плутані пасма волосся;

// Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.).

Я біг плутаними вуличками, а село, як на зло, було безконечно довгим (І. Цюпа).

2. Такий, у якому важко розібратися; суперечливий, неясний.

Опоненти стихли і, здається, були раді з того, що їх розвели: проблема надто плутана і делікатна (Я. Качура);

[Огнєв:] Як же ви розробляєте наказ за такими плутаними відомостями розвідки? (О. Корнійчук);

Плутане обґрунтування;

Плутана розповідь.

3. розм. Який не вміє розібрати в чому-небудь.

[Терень:] Плутаєш ти, Антоньйо. Все плутаєш. І сам ти плутаний (І. Микитенко).

4. Нетвердий, непевний (про кроки, ходу і т. ін.).

Ступає [Доцька] несміливим плутаним кроком, з опущеними, мовби у злодія, очима (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. плутаний — плу́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. плутаний — Заплутаний, переплутаний; (зміст) суперечливий, туманний, неясний, нечіткий; (крок) нетвердий, непевний.  Словник синонімів Караванського
3. плутаний — -а, -е. 1》 Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний. Плутані пасма волосся. || Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.). 2》 Такий, у якому важко розібратися; суперечливий, неясний. 3》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. плутаний — Плу́таний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. плутаний — БЕЗЛА́ДНИЙ (позбавлений певної системності, впорядкованості, організованості), БЕЗСИСТЕ́МНИЙ, НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, БЕЗТОЛКО́ВИЙ розм., ХАОТИ́ЧНИЙ підсил.; ПЛУ́ТАНИЙ, СУМБУ́РНИЙ, ПОПЛУ́ТАНИЙ розм., РОЗХРИ́СТАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. плутаний — ПЛУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний. Плутані пасма волосся; // Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах