плюш —
плюш іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
плюш —
-у, ч. Схожа на оксамит тканина з м'яким довгим негустим ворсом на лицьовому боці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
плюш —
ПЛЮШ, у, ч. Схожа на оксамит тканина з м'яким довгим негустим ворсом на лицьовому боці. [Явдоха:] Коли б невістка привезла плюшу на кохточку [кофточку] (М. Кропивницький); Бідно .. умебльований готелевий [готельний] покій.
Словник української мови у 20 томах
плюш —
(франц. peluche, нім. Plüsch, від лат. pilus – волос) шовкова, вовняна або бавовняна тканина з довшим ворсом, ніж в оксамиті.
Словник іншомовних слів Мельничука
плюш —
Шовкова, вовняна або бавовняна тканина з ворсом на лицевому боці, утвореним внаслідок розтинання ниток основи (оксамит) чи піткання (вельвет) і часткового розпускання утворених кінців; волоконний покрив пітканого...
Універсальний словник-енциклопедія
плюш —
ПЛЮШ, у, ч. Схожа на оксамит тканина з м’яким довгим негустим ворсом на лицьовому боці. [Явдоха:] Коли б невістка привезла плюшу на кохточку [кофточку] (Кроп., II, 1958, 453); Бідно.. умебльований готелевий [готельний] покій. Ліжко, софа, оббита червоним плюшем (Фр., IV, 1950, 44).
Словник української мови в 11 томах