плюш
ПЛЮШ, у, ч. Схожа на оксамит тканина з м’яким довгим негустим ворсом на лицьовому боці.
[Явдоха:] Коли б невістка привезла плюшу на кохточку [кофточку] (Кроп., II, 1958, 453);
Бідно.. умебльований готелевий [готельний] покій. Ліжко, софа, оббита червоним плюшем (Фр., IV, 1950, 44).
Словник української мови (СУМ-11)