плінтус —
плі́нтус іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
плінтус —
[пл’інтус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови
плінтус —
-а, ч. 1》 Вузька дерев'яна, пластмасова і т. ін. планка, рейка для закривання щілин на стиках між підлогою і стіною. 2》 Незначний декоративний або захисний виступ нижньої кромки стіни, а також плоска квадратна основа колони.
Великий тлумачний словник сучасної мови
плінтус —
ПЛІ́НТУС, а, ч. 1. Вузька дерев'яна, пластмасова і т. ін. планка, рейка для закривання щілин на стиках між підлогою і стіною. Частину цоколю, що виступає всередину приміщення, закривають теплоізоляційною прокладкою і плінтусом (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
плінтус —
А, ч., комп. Значок «_». Записуй мою адресу: post_(плінтус)master@(собака)ukr.net.
Словник сучасного українського сленгу
плінтус —
плі́нтус (від грец. πλίνθος – плитка) вузька профільована планка, що закриває щілину між стіною й підлогою.
Словник іншомовних слів Мельничука
плінтус —
ПЛІ́НТУС, а, ч. 1. Вузька дерев’яна, пластмасова і т. ін. планка, рейка для закривання щілин на стиках між підлогою і стіною. Частину цоколю, що виступає всередину приміщення, закривають теплоізоляційною прокладкою і плінтусом (Колг. Укр., 4, 1958, 13).
Словник української мови в 11 томах
плінтус —
(грец. — плита, цегла) 1. Дерев'яний чи кам'яний брусок, що закриває щілину між стіною і підлогою та візуально оформляє плавний перехід між вертикальною і горизонтальною площинами. 2. Захисний або декоративний виступ нижньої кромки стіни.
Архітектура і монументальне мистецтво