плінтус
ПЛІ́НТУС, а, ч.
1. Вузька дерев'яна, пластмасова і т. ін. планка, рейка для закривання щілин на стиках між підлогою і стіною.
Частину цоколю, що виступає всередину приміщення, закривають теплоізоляційною прокладкою і плінтусом (з наук. літ.).
2. Незначний декоративний або захисний виступ нижньої кромки стіни, а також плоска квадратна основа колони.
◇ (1) Опустити нижче плінтуса.
Словник української мови (СУМ-20)