плінтус
ПЛІ́НТУС, а, ч.
1. Вузька дерев’яна, пластмасова і т. ін. планка, рейка для закривання щілин на стиках між підлогою і стіною.
Частину цоколю, що виступає всередину приміщення, закривають теплоізоляційною прокладкою і плінтусом (Колг. Укр., 4, 1958, 13).
2. Незначний декоративний або захисний виступ нижньої кромки стіни, а також плоска квадратна основа колони.
Словник української мови (СУМ-11)