плічко —
плі́чко́ іменник середнього роду * Але: дві, три, чотири плі́чка́
Орфографічний словник української мови
плічко —
плічка, с. 1》 Зменш.-пестл. до плече 1). 2》 Стрічка або смужка тканини через плече в жіночому або дитячому платті без рукавів, у сорочці, ліфчику і т. ін. 3》 Окіст (лопатка).
Великий тлумачний словник сучасної мови
плічко —
ПЛІ́ЧКО́, а, с. 1. Зменш.-пестл. до плече́ 1. Батько мовчки потис його тонке плічко, погладив по голівці (Л. Первомайський). 2. Стрічка або смужка тканини через плече в жіночому або дитячому платті без рукавів, у сорочці, ліфчику і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
плічко —
БРЕТЕ́ЛЬКА, ПЛІ́ЧКО́. Була (Тося) в літному сарафанчику, з-під бретельок полискували засмаглі плечі (Ю. Бедзик); Плічко сорочки сповзло на руку і оголило ніжну дівочу грудь (П. Колесник).
Словник синонімів української мови
плічко —
ПЛІ́ЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до плече́ 1. Батько мовчки потис його тонке плічко, погладив по голівці (Перв., Невигадане життя, 1958, 141). 2. Стрічка або смужка тканини через плече в жіночому або дитячому платті без рукавів, у сорочці, ліфчику і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
плічко —
Плічко́, -ка́ с. 1) ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.
Словник української мови Грінченка