Значення в інших словниках
-
побільшати —
побі́льшати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
побільшати —
-аю, -аєш. Док. до більшати. || безос.Зрости кількісно; прибути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
побільшати —
ПОБІ́ЛЬШАТИ, аю, аєш. Док. до бі́льшати. Не слуха [жаба]... дметься... дметься... – Що, сестро, як тобі здається, Побільшала хоч трохи я? (Л. Глібов); Вона вже виросла, набралася сили і руки побільшали (М.
Словник української мови у 20 томах
-
побільшати —
ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (ставати більшим за кількістю, розміром, тривалістю і т. ін.), БІ́ЛЬШАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ЗРОСТА́ТИ, РОСТИ́, ВИРОСТА́ТИ, ПРИРОСТА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал.
Словник синонімів української мови
-
побільшати —
ПОБІ́ЛЬШАТИ, аю, аєш. Док. до бі́льшати. Не слуха [жаба]… дметься… дметься… — Що, сестро, як тобі здається, Побільшала хоч трохи я? (Гл., Вибр., 1957, 45); Вона вже виросла, набралася сили і руки побільшали (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
побільшати —
Побільшати, -шаю, -єш гл. Увеличиться, сдѣлаться больше, прибавиться. Мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало. Чуб. V. 591. Малі діти, мале й лихо; побільшають, — погіршають. Чуб. V. 833.
Словник української мови Грінченка