Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

повиїжджати

Повиїжджа́ти, -жджа́ємо, звич. мн.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. повиїжджати — повиїжджа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повиїжджати — -аємо, -аєте і повиїздити, -имо, -ите, док. Виїхати (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повиїжджати — ПОВИЇЖДЖА́ТИ, а́ємо, а́єте і ПОВИЇЗДИ́ТИ, имо́, ите́, док. Виїхати (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). У мене нема знайомих в Кишиневі; які були, повиїздили звідти (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  4. повиїжджати — ПОВИЇЖДЖА́ТИ, а́ємо, а́єте і ПОВИЇЗДИ́ТИ, имо́, ите́, док. Виїхати (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). У мене нема знайомих в Кишиневі; які були, повиїздили звідти (Коцюб., III, 1956, 258).  Словник української мови в 11 томах
  5. повиїжджати — Повиїжджати, -джаємо, -єш гл. Выѣхать (о многихъ). Попарувавши (воли) да й повиїжджали. Чуб. V. 1028.  Словник української мови Грінченка