повиїжджати —
повиїжджа́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
повиїжджати —
-аємо, -аєте і повиїздити, -имо, -ите, док. Виїхати (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь).
Великий тлумачний словник сучасної мови
повиїжджати —
ПОВИЇЖДЖА́ТИ, а́ємо, а́єте і ПОВИЇЗДИ́ТИ, имо́, ите́, док. Виїхати (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). У мене нема знайомих в Кишиневі; які були, повиїздили звідти (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
повиїжджати —
ПОВИЇЖДЖА́ТИ, а́ємо, а́єте і ПОВИЇЗДИ́ТИ, имо́, ите́, док. Виїхати (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). У мене нема знайомих в Кишиневі; які були, повиїздили звідти (Коцюб., III, 1956, 258).
Словник української мови в 11 томах
повиїжджати —
Повиїжджати, -джаємо, -єш гл. Выѣхать (о многихъ). Попарувавши (воли) да й повиїжджали. Чуб. V. 1028.
Словник української мови Грінченка