повиїдати —
повиїда́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
повиїдати —
-аю, -аєш, док. 1》 перех. і без додатка. Виїсти, з'їсти все, нічого не залишаючи. 2》 перех. Пошкодити оболонку ока їдкою речовиною (у всіх чи багатьох).
Великий тлумачний словник сучасної мови
повиїдати —
ПОВИЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що і без прям. дод. Виїсти, з'їсти все, нічого не залишаючи. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали (Сл. Б. Грінченка); Лис тим часом вискочив із жита та до горняток.
Словник української мови у 20 томах
повиїдати —
ПОВИЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і без додатка. Виїсти, з’їсти все, нічого не залишаючи. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали (Сл. Гр.); Лис тим часом вискочив із жита та до горняток.
Словник української мови в 11 томах
повиїдати —
Повиїдати, -даю, -єш гл. Съѣсть все. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73. Що варила, то все не повиїдане. Конст. у.
Словник української мови Грінченка