повиїдати

Повиїдати, -даю, -єш

гл. Съѣсть все. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73. Що варила, то все не повиїдане. Конст. у.

Значення в інших словниках

1. повиїдати — повиїда́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повиїдати — -аю, -аєш, док. 1》 перех. і без додатка. Виїсти, з'їсти все, нічого не залишаючи. 2》 перех. Пошкодити оболонку ока їдкою речовиною (у всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повиїдати — Повиїда́ти, -да́ю, -да́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. повиїдати — ПОВИЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що і без прям. дод. Виїсти, з'їсти все, нічого не залишаючи. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали (Сл. Б. Грінченка); Лис тим часом вискочив із жита та до горняток.  Словник української мови у 20 томах
5. повиїдати — ПОВИЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і без додатка. Виїсти, з’їсти все, нічого не залишаючи. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали (Сл. Гр.); Лис тим часом вискочив із жита та до горняток.  Словник української мови в 11 томах