Великий тлумачний словник сучасної мови

повиїдати

повиїда́ти

-аю, -аєш, док.

1》 перех. і без додатка. Виїсти, з'їсти все, нічого не залишаючи.

2》 перех. Пошкодити оболонку ока їдкою речовиною (у всіх чи багатьох).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. повиїдати — повиїда́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повиїдати — Повиїда́ти, -да́ю, -да́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. повиїдати — ПОВИЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що і без прям. дод. Виїсти, з'їсти все, нічого не залишаючи. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали (Сл. Б. Грінченка); Лис тим часом вискочив із жита та до горняток.  Словник української мови у 20 томах
  4. повиїдати — ПОВИЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і без додатка. Виїсти, з’їсти все, нічого не залишаючи. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали (Сл. Гр.); Лис тим часом вискочив із жита та до горняток.  Словник української мови в 11 томах
  5. повиїдати — Повиїдати, -даю, -єш гл. Съѣсть все. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73. Що варила, то все не повиїдане. Конст. у.  Словник української мови Грінченка