повноліття —
-я, с. Вік, після досягнення якого людина стає повноправним громадянином. || Повна фізична й духовна зрілість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повноліття —
ПОВНОЛІ́ТТЯ, я, с. Вік, після досягнення якого людина стає повноправним громадянином. – Їх батько був старшим канцеляристом, то по його смерті йде на них третя частина його пенсії аж до їх повноліття (І.
Словник української мови у 20 томах
повноліття —
Вік особи, коли вона осягає повну цивільну правоздатність та дієздатність, а також весь обсяг виборчих прав (в Україні — 18 років).
Універсальний словник-енциклопедія
повноліття —
ПОВНОЛІ́ТТЯ, я, с. Вік, після досягнення якого людина стає повноправним громадянином. — Їх батько був старшим канцеляристом, то по його смерті йде на них третя частина його пенсії аж до їх повноліття (Фр.
Словник української мови в 11 томах