повноліття
Повнолі́ття, -ття; -лі́ття, -лі́ть і -лі́ттів
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повноліття — повнолі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- повноліття — Повнолітність, зрілість Словник синонімів Караванського
- повноліття — -я, с. Вік, після досягнення якого людина стає повноправним громадянином. || Повна фізична й духовна зрілість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повноліття — ПОВНОЛІ́ТТЯ, я, с. Вік, після досягнення якого людина стає повноправним громадянином. – Їх батько був старшим канцеляристом, то по його смерті йде на них третя частина його пенсії аж до їх повноліття (І. Словник української мови у 20 томах
- повноліття — Вік особи, коли вона осягає повну цивільну правоздатність та дієздатність, а також весь обсяг виборчих прав (в Україні — 18 років). Універсальний словник-енциклопедія
- повноліття — ПОВНОЛІ́ТТЯ, я, с. Вік, після досягнення якого людина стає повноправним громадянином. — Їх батько був старшим канцеляристом, то по його смерті йде на них третя частина його пенсії аж до їх повноліття (Фр. Словник української мови в 11 томах