повноліття

Повнолітність, зрілість

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повноліття — повнолі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. повноліття — -я, с. Вік, після досягнення якого людина стає повноправним громадянином. || Повна фізична й духовна зрілість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повноліття — Повнолі́ття, -ття; -лі́ття, -лі́ть і -лі́ттів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повноліття — ПОВНОЛІ́ТТЯ, я, с. Вік, після досягнення якого людина стає повноправним громадянином. – Їх батько був старшим канцеляристом, то по його смерті йде на них третя частина його пенсії аж до їх повноліття (І. Словник української мови у 20 томах
  5. повноліття — Вік особи, коли вона осягає повну цивільну правоздатність та дієздатність, а також весь обсяг виборчих прав (в Україні — 18 років). Універсальний словник-енциклопедія
  6. повноліття — ПОВНОЛІ́ТТЯ, я, с. Вік, після досягнення якого людина стає повноправним громадянином. — Їх батько був старшим канцеляристом, то по його смерті йде на них третя частина його пенсії аж до їх повноліття (Фр. Словник української мови в 11 томах