Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

повнішати

Повні́шати, -шаю, -шаєш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. повнішати — повні́шати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повнішати — -аю, -аєш, недок. 1》 Ставати повнішим (див. повний 1), 3)). 2》 Ставати повнішим (див. повний 7)); в міру товстішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повнішати — ПОВНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати повнішим (див. по́вний 1, 3). Все йшло як слід. Скарбів ріка повнішала щозміни (П. Дорошко). 2. Ставати повнішим (див. по́вний 7); в міру товстішати. Ольжине лице повнішало й наливалось, як виноградна ягода (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. повнішати — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. повнішати — ПОВНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати повнішим ( див. по́вний 1, 3). Все йшло як слід. Скарбів ріка повнішала щозміни (Дор., Три богатирі, 1959, 41). 2. Ставати повнішим ( див. по́вний 7); в міру товстішати.  Словник української мови в 11 томах
  6. повнішати — Повнішати, -шаю, -єш гл. Дѣлаться полнѣе. Ольжине лице повнішало й наливалось. Левиц. Пов. 240. Місяць що день, то й повнішає. Дещо.  Словник української мови Грінченка