повнішати

ПОВНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок.

1. Ставати повнішим ( див. по́вний 1, 3).

Все йшло як слід. Скарбів ріка повнішала щозміни (Дор., Три богатирі, 1959, 41).

2. Ставати повнішим ( див. по́вний 7); в міру товстішати.

Ольжине лице повнішало й наливалось, як виноградна ягода (Н.-Лев., І, 1956, 509);

На очах усіх баба почала поправлятися, повнішати й молодшати (Смолич, II, 1958, 96).

Значення в інших словниках

1. повнішати — повні́шати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повнішати — -аю, -аєш, недок. 1》 Ставати повнішим (див. повний 1), 3)). 2》 Ставати повнішим (див. повний 7)); в міру товстішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повнішати — Повні́шати, -шаю, -шаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. повнішати — ПОВНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати повнішим (див. по́вний 1, 3). Все йшло як слід. Скарбів ріка повнішала щозміни (П. Дорошко). 2. Ставати повнішим (див. по́вний 7); в міру товстішати. Ольжине лице повнішало й наливалось, як виноградна ягода (І.  Словник української мови у 20 томах
5. повнішати — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. повнішати — Повнішати, -шаю, -єш гл. Дѣлаться полнѣе. Ольжине лице повнішало й наливалось. Левиц. Пов. 240. Місяць що день, то й повнішає. Дещо.  Словник української мови Грінченка