Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

погустішати

Погусті́шати, -шаю, -шаєш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. погустішати — погусті́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. погустішати — -ає. Док. до густішати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погустішати — ПОГУСТІ́ШАТИ, ає. Док. до густі́шати. – Ніс став широкий, .. брови погустішали, неначе кудлаті стали, – говорив о. Артемій (І. Нечуй-Левицький); Парки, що стояли вдень у зеленавому мареві першої дрібної ще в кронах зелені, зараз, у місячному сяйві...  Словник української мови у 20 томах
  4. погустішати — ПОГУСТІ́ШАТИ, ає. Док. до густі́шати. — Ніс став широкий, .. брови погустішали, неначе кудлаті стали, — говорив о. Артемій (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  5. погустішати — Погустішати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться гуще. Стала висівки корові давати, то погустішало молоко. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка