Значення в інших словниках
-
подвоєний —
подво́єний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
подвоєний —
[подвойеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
подвоєний —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до подвоїти. || подвоєно, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Збільшений удвічі; подвійний. || Значно більший проти звичайного; посилений. 3》 у знач. прикм., перен., рідко. Те саме, що подвійний 3). 4》 у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
подвоєний —
ПОДВО́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до подво́їти. Двадцять три роки, подвоєні в тінях на худому обличчі, у зморшці на чолі, немов зреклись своїх прав, зсушили молодість... (М. Коцюбинський); // подво́єно, безос. пред.
Словник української мови у 20 томах
-
подвоєний —
ПОДВІ́ЙНИЙ (який складається з двох однакових або подібних частин), ДВОЇ́СТИЙ, ДВІЙЧАСТИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, БІНА́РНИЙ спец., книжн., ДВІЙНИ́Й розм. В молодички подвійне підборіддя — воно розкішне, випещене, наче аж припудрене білим густим пушком (Є.
Словник синонімів української мови
-
подвоєний —
ПОДВО́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до подво́їти. Двадцять три роки, подвоєні в тінях на худому обличчі, у зморшці на чолі, немов зреклись своїх прав, зсушили молодість… (Коцюб., II, 1955, 208); // подво́єно, безос. присудк. сл.
Словник української мови в 11 томах