подвоєний
подво́єний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до подвоїти.
|| подвоєно, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Збільшений удвічі; подвійний.
|| Значно більший проти звичайного; посилений.
3》 у знач. прикм., перен., рідко. Те саме, що подвійний 3).
4》 у знач. прикм., лінгв. Утворений способом редуплікації; повторений двічі (про звук, букву, основу).
Великий тлумачний словник сучасної української мови