Значення в інших словниках
-
подзвінний —
подзві́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
подзвінний —
ПОДЗВІ́ННИЙ, а, церк. 1. Прикм. до по́дзвін 1. 2. у знач. ім. подзві́нне, ного, с. Те саме, що по́дзвін 2. Вже сховала в скрині собі на смерть і намітку, й сорочку, і гроші на похорон, на свічки, на подзвінне (І. Нечуй-Левицький). 3. у знач. ім.
Словник української мови у 20 томах
-
подзвінний —
Подзвінний, -а, -е Относящійся къ звону по умершему. Употр. также какъ сущ. въ значеніи: человѣкъ, звенящій по умершему. А подзвінному дам сім мір полотна, щоби мені дзвонив цілий тиждень що-дня. Грин. III. 285.
Словник української мови Грінченка