подзьобаний —
подзьо́баний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
подзьобаний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до подзьобати 3). || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
подзьобаний —
ПОДЗЬО́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до подзьо́ба́ти 3. Подзьобане віспою бородате обличчя осміхалося (М. Коцюбинський); На подзьобаному дощем піску залишалися відбитки його босих ніг (А. Шиян); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
подзьобаний —
ПОДЗЬО́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до подзьоба́ти 3. Подзьобане віспою бородате обличчя осміхалося (Коцюб., І, 1955, 368); На подзьобаному дощем піску залишалися відбитки його босих ніг (Шиян, Гроза.., 1956, 682); *Образно.
Словник української мови в 11 томах