подірявити

Подіря́вити, -влю, -виш, -влять; подіря́в, -ря́вте що; подіря́влений

Значення в інших словниках

1. подірявити — подіря́вити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подірявити — -влю, -виш; мн. подірявлять; перех. Док. до дірявити. Подірявити піджак. || перен., розм. Поранити кулями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подірявити — ПОДІРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. подіря́влять; 1. що. Док. до діря́вити. Подірявити піджак. 2. кого, перен., розм. Поранити кулями. – Он учора теж санітарний поїзд із нашими в шпиталь відправили – подірявили хлопців (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
4. подірявити — ДІРЯ́ВИТИ, ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, ПРОДИРА́ТИ розм. — Док.: подіря́вити, продіря́вити, проде́рти, продра́ти. Об гвинтівку ляскали кулі, дірявили червоний шовк. А я тримав його над головою (І. Ле); Куля, що продірявила велику шибку вікна, вдарила по люстрі (Д.  Словник синонімів української мови
5. подірявити — ПОДІРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. подіря́влять; перех. Док. до діря́вити. Подірявити піджак; // перен., розм. Поранити кулями. — Он учора теж санітарний поїзд із нашими в шпиталь відправили — подірявили хлопців (Збан., Сеспель, 1961, 252).  Словник української мови в 11 томах