подірявити
ПОДІРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. подіря́влять;
1. що. Док. до діря́вити.
Подірявити піджак.
2. кого, перен., розм. Поранити кулями.
– Он учора теж санітарний поїзд із нашими в шпиталь відправили – подірявили хлопців (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)