подірявити
ПОДІРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. подіря́влять; перех. Док. до діря́вити.
Подірявити піджак;
// перен., розм. Поранити кулями.
— Он учора теж санітарний поїзд із нашими в шпиталь відправили — подірявили хлопців (Збан., Сеспель, 1961, 252).
Словник української мови (СУМ-11)