подірчавіти
ПОДІРЧА́ВІТИ, іє. Док. до дірча́віти.
Залізна покрівля поржавіла, подірчавіла (Мирний, І, 1954, 191).
Словник української мови (СУМ-11)ПОДІРЧА́ВІТИ, іє. Док. до дірча́віти.
Залізна покрівля поржавіла, подірчавіла (Мирний, І, 1954, 191).
Словник української мови (СУМ-11)