Словник української мови у 20 томах

подірчавіти

ПОДІРЧА́ВІТИ, іє, док., без дод., розм.

Вкритися дірками.

Залізна покрівля поржавіла, подірчавіла (Панас Мирний);

Як часто сорочки перуть, то вони подірчавіють швидко (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. подірчавіти — подірча́віти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. подірчавіти — -іє. Док. до дірчавіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подірчавіти — Подірча́віти, -вію, -вієш, -віє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. подірчавіти — ПОДІРЧА́ВІТИ, іє. Док. до дірча́віти. Залізна покрівля поржавіла, подірчавіла (Мирний, І, 1954, 191).  Словник української мови в 11 томах
  5. подірчавіти — Подірчавіти, -вію, -єш гл. Покрыться дырками. Мир. ХРВ. 48. Як часто сорочки перуть, то вони подірчавіють швидко. Оселя подірчавіла, — вода у хату лилася. Мир. Пов. І. 111.  Словник української мови Грінченка