поезія —
Чи можна замінювати одне одним слова поезія і поетика? Поезія – словесна художня творчість. Антична поезія. 2. Віршовані твори. Поезія Павла Тичини. 3. Окремий твір, написаний ритмізованою мовою. Поезія “Надія” Лесі Українки.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
поезія —
пое́зія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
поезія —
-ї, ж. 1》 тільки одн. Словесна художня творчість; мистецтво художнього відображення дійсності в словесних образах. 2》 Твори, написані віршами, ритмізованою мовою; прот. проза.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поезія —
ПОЕ́ЗІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Словесна художня творчість; мистецтво художнього відображення дійсності в словесних образах. Поезія, мистецтво для Пушкіна були перш за все засобом служіння народові (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
поезія —
пое́зія (від грец. ποίησις – творення, творчість) 1. Мистецтво слова, що художніми образами впливає на уяву й почуття читача; літературний жанр. 2. У вузькому значенні – віршована, ритмічно побудована мова (на відміну від прози).
Словник іншомовних слів Мельничука
поезія —
Літературні твори, написані ритмічно організованою мовою — віршами; в широкому розумінні — художньо-образна словесна творчість, включаючи й фольклор, у вужчому — лірика.
Універсальний словник-енциклопедія
поезія —
КРАСА́ (сукупність явищ, які милують зір, слух; все прекрасне, гарне), КРАСОТА́, ПОЕ́ЗІЯ розм., ЛІПОТА́ розм., ВРО́ДА (УРО́ДА рідше) розм. — Яка тут краса, яка пишнота на левадах! — промовив я до Свікліцького (І. Нечуй-Левицький); Мамо природо!...
Словник синонімів української мови
поезія —
ПОЕ́ЗІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Словесна художня творчість; мистецтво художнього відображення дійсності в словесних образах. Поезія, мистецтво для Пушкіна були перш за все засобом служіння народові (Вісник АН, 5, 1949, 32).
Словник української мови в 11 томах
поезія —
Поезія, -зії ж. 1) Поэзія. (Квітка) постеріг і переняв поезію щоденної сільської мови, як Шевченко поезію народньої пісні. К. (Хата. X.). Народня поезія. К. (Хата. X.). 2) Стихотвореніе. Въ этомъ значеніи имѣетъ мн. ч.: Поезиї Ю. Г. Федьковича (Колом.
Словник української мови Грінченка