поезія
КРАСА́ (сукупність явищ, які милують зір, слух; все прекрасне, гарне), КРАСОТА́, ПОЕ́ЗІЯ розм., ЛІПОТА́ розм., ВРО́ДА (УРО́ДА рідше) розм. — Яка тут краса, яка пишнота на левадах! — промовив я до Свікліцького (І. Нечуй-Левицький); Мамо природо! Ти велична, ти безмежна в своїй красоті (Г. Хоткевич); Людина не живе без поезії, особливо без поезії праці, якій присвячує все своє життя (з журналу); З'явились у місті славні ліпотою церкви та собори. Довго мурувались вони, але — навічно (П. Дорошко); Сонце сходить. Тишина. Повна вроди, Йде весна (М. Терещенко).
ЛІРИ́ЗМ (елементи емоційності, поетичної схвильованості, задушевності в творах мистецтва), ЛІРИ́ЧНІСТЬ, ПОЕ́ЗІЯ, ПОЕТИ́ЧНІСТЬ. Думка (в поезії П. Воронька) поєднується з м'яким, задушевним ліризмом, чіткістю (А. Малишко); Безперечно, величезне значення для успіху Сосюриної поезії мала її ліричність (з мемуарів); Читав "На воді". Яка це гарна, чаруюча річ, скільки в ній поезії (М. Коцюбинський); Цю поетичність своєї прози .. письменник обстоює як один з особливо дорогих йому творчих принципів (Л. Новиченко).
ПОЕ́ЗІЯ (окремий невеликий твір, написаний ритмізованою мовою), ВІРШ, ВІ́РША заст.; ПІ́СНЯ (лірична, у музично-поетичному стилі). Перебуваючи довгий час в Бахмутській тюрмі в досить тяжкому стані, я писав там поезії в прозі (С. Васильченко); Першим прийшов здоровити його з Різдвом Юрко Андруський. Та ще й не просто — віршем (Вас. Шевчук); А може, який невеличкий утвір, — чи вірша, чи оповідання, — є, і його до нас засилайте (Панас Мирний); Склав пісень я багато про тебе, та найкращая пісня — це ти (В. Сосюра).
Словник синонімів української мови