Значення в інших словниках
-
пожиточний —
пожито́чний прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
пожиточний —
Пожито́чний. Корисний. Замість сидіти по коритах, де застає ся піяцке товариство, сходять ся члени спілки разом і проводять хвилі на веселій та пожиточній балачці (Товариш, 1908, 197) // пол. pożyteczny — корисний.
Українська літературна мова на Буковині
-
пожиточний —
-а, -е, розм. 1》 Те саме, що корисний 1). 2》 Багатий на речовини, які живлять організм; поживний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пожиточний —
ПОЖИТО́ЧНИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що кори́сний 1. Якби його [дядька] було вчити замолоду, .. який би то вийшов пожиточний чоловік з нього! (М. Коцюбинський). 2. Багатий на речовини, які живлять організм; поживний. Харч хоч і простий, зате пожиточний (П. Колесник).
Словник української мови у 20 томах
-
пожиточний —
пожиточний 1. корисний (ст): Яринова зупка – дуже пожиточна в часі весняного авітамінозу (Авторка) 2. вкрай необхідний, потрібний (ст): Беремо з собою тільки самі пожиточні речі, бо то треба буде самому все нести в руках (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
пожиточний —
КО́РИ́СНИЙ (який дає добрі наслідки, здатний приносити користь); НЕБЕЗКОРИ́СНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм. (який дає певну користь); ДО́БРИЙ, ДОБРОДІ́ЙНИЙ, БЛАГОДІ́ЙНИЙ, ДОБРОЧИ́ННИЙ, БЛАГОТВО́РНИЙ (в основі якого лежить бажання добра комусь...
Словник синонімів української мови
-
пожиточний —
ПОЖИТО́ЧНИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що кори́сний 1. Якби його [дядька] було вчити замолоду, ..який би то вийшов пожиточний чоловік з нього! (Коцюб., І, 1955, 467). 2. Багатий на речовини, які живлять організм; поживний. Харч хоч і простий, зате пожиточний (Кол., Терен.., 1959, 190).
Словник української мови в 11 томах
-
пожиточний —
Пожиточний, -а, -е Полезный. Замуіжний хліб добрий, да не пожиточний. Чуб. II. 121.
Словник української мови Грінченка