пожиточний
ПОЖИТО́ЧНИЙ, а, е, розм.
1. Те саме, що кори́сний 1.
Якби його [дядька] було вчити замолоду, ..який би то вийшов пожиточний чоловік з нього! (Коцюб., І, 1955, 467).
2. Багатий на речовини, які живлять організм; поживний.
Харч хоч і простий, зате пожиточний (Кол., Терен.., 1959, 190).
Словник української мови (СУМ-11)