Значення в інших словниках
-
позаторішній —
поза́торішній прикметник позаторі́шній прикметник
Орфографічний словник української мови
-
позаторішній —
-я, -є. Який був, стався, відбувся і т. ін. позаторік. || Який безпосередньо передував минулому (про рік, пору року і т. ін.). || Який залишився, зберігся з позаминулого року. || Той самий, що й позаторік, позаминулого року й раніше; давній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
позаторішній —
ПОЗА́ТОРІШНІЙ, я, є. Який був, стався, відбувся і т. ін. позаторік, позаминулого року. Буйні трави і запашні квіти ховали сліди позаторішніх боїв (Я. Качура); // Який безпосередньо передував минулому (про рік, пору року і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
-
позаторішній —
ма́сляні (поза́торі́шні) ви́шкварки, зневажл. Що-небудь незначне, не варте уваги; дрібниці. — За що ж його (сина) узяли? — А враг їх матір знає. За масляні вишкварки! (Панас Мирний); — Толкуються (говорять)! Про що толкуються? Про позаторішні вишкварки?..
Фразеологічний словник української мови
-
позаторішній —
ПОЗА́ТОРІШНІЙ, я, є. Який був, стався, відбувся і т. ін. позаторік. Буйні трави і запашні квіти ховали сліди позаторішніх боїв (Кач., Вибр., 1953, 146); // Який безпосередньо передував минулому (про рік, пору року і т. ін.).
Словник української мови в 11 томах
-
позаторішній —
Позаторішній, -я, -є Позапрошлогодній. Позаторішню весну його лихий поніс чогось за Десну. Греб. 383.
Словник української мови Грінченка