позаїжджати —
позаїжджа́ти 1 дієслово доконаного виду заїхати куди-небудь — про багатьох позаїжджа́ти 2 дієслово доконаного виду заїздити, замучити їздою багатьох
Орфографічний словник української мови
позаїжджати —
I -аємо, -аєте і позаїздити, -имо, -ите, док., неперех. Заїхати куди-небудь (про всіх чи багатьох, усе чи багато Позаїжджати далеко. II -аю, -аєш, док., перех. Заїздити, замучити, виснажити їздою всіх чи багатьох.
Великий тлумачний словник сучасної мови
позаїжджати —
ПОЗАЇЖДЖА́ТИ¹, а́ємо, а́єте і ПОЗАЇЗДИ́ТИ, имо́, ите́, док., без прям. дод. Заїхати куди-небудь (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Позаїжджати у двір; Позаїжджати далеко. ПОЗАЇЖДЖА́ТИ², а́ю, а́єш, док., кого.
Словник української мови у 20 томах
позаїжджати —
ПОЗАЇЖДЖА́ТИ¹, а́ємо, а́єте і ПОЗАЇ́ЗДИТИ, имо́, ите́, док., неперех. Заїхати куди-небудь (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Позаїжджати у двір; Позаїжджати далеко. ПОЗАЇЖДЖА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех.
Словник української мови в 11 томах