позаїжджати

позаїжджа́ти

I -аємо, -аєте і позаїздити, -имо, -ите, док., неперех.

Заїхати куди-небудь (про всіх чи багатьох, усе чи багато Позаїжджати далеко.

II -аю, -аєш, док., перех.

Заїздити, замучити, виснажити їздою всіх чи багатьох.

Значення в інших словниках

1. позаїжджати — позаїжджа́ти 1 дієслово доконаного виду заїхати куди-небудь — про багатьох позаїжджа́ти 2 дієслово доконаного виду заїздити, замучити їздою багатьох  Орфографічний словник української мови
2. позаїжджати — ПОЗАЇЖДЖА́ТИ¹, а́ємо, а́єте і ПОЗАЇЗДИ́ТИ, имо́, ите́, док., без прям. дод. Заїхати куди-небудь (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Позаїжджати у двір; Позаїжджати далеко. ПОЗАЇЖДЖА́ТИ², а́ю, а́єш, док., кого.  Словник української мови у 20 томах
3. позаїжджати — Позаїжджа́ти, -жджа́ю, -жджа́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. позаїжджати — ПОЗАЇЖДЖА́ТИ¹, а́ємо, а́єте і ПОЗАЇ́ЗДИТИ, имо́, ите́, док., неперех. Заїхати куди-небудь (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Позаїжджати у двір; Позаїжджати далеко. ПОЗАЇЖДЖА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех.  Словник української мови в 11 томах