позаїжджати

ПОЗАЇЖДЖА́ТИ¹, а́ємо, а́єте і ПОЗАЇЗДИ́ТИ, имо́, ите́, док., без прям. дод.

Заїхати куди-небудь (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).

Позаїжджати у двір;

Позаїжджати далеко.

ПОЗАЇЖДЖА́ТИ², а́ю, а́єш, док., кого.

Заїздити, замучити, виснажити їздою всіх або багатьох.

А вже мої коні, Коні воронії позаїжджали (П. Чубинський).

Значення в інших словниках

1. позаїжджати — позаїжджа́ти 1 дієслово доконаного виду заїхати куди-небудь — про багатьох позаїжджа́ти 2 дієслово доконаного виду заїздити, замучити їздою багатьох  Орфографічний словник української мови
2. позаїжджати — I -аємо, -аєте і позаїздити, -имо, -ите, док., неперех. Заїхати куди-небудь (про всіх чи багатьох, усе чи багато Позаїжджати далеко. II -аю, -аєш, док., перех. Заїздити, замучити, виснажити їздою всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позаїжджати — Позаїжджа́ти, -жджа́ю, -жджа́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. позаїжджати — ПОЗАЇЖДЖА́ТИ¹, а́ємо, а́єте і ПОЗАЇ́ЗДИТИ, имо́, ите́, док., неперех. Заїхати куди-небудь (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Позаїжджати у двір; Позаїжджати далеко. ПОЗАЇЖДЖА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех.  Словник української мови в 11 томах