Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

покволом

Покво́лом присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. покволом — покво́лом прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. покволом — див. поволі  Словник синонімів Вусика
  3. покволом — присл. Неквапливо, не поспішаючи, повагом, спроквола.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. покволом — ПОКВО́ЛОМ, присл. Неквапливо, не поспішаючи, повагом, спроквола. Іде собі [Петро] покволом та й питає стрічного чоловіка: – А що се за весілля в нас скоїлось?...  Словник української мови у 20 томах
  5. покволом — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО...  Словник синонімів української мови
  6. покволом — ПОКВО́ЛОМ, присл. Неквапливо, не поспішаючи, повагом, спроквола. Іде собі [Петро] покволом та й питає стрічного чоловіка: — А що се за весілля в нас скоїлось?...  Словник української мови в 11 томах
  7. покволом — Покво́лом нар. Медленно. Спускався він із скель покволом. Мкр. Г. 14. Іде собі покволом. МВ. І. 41.  Словник української мови Грінченка