покоєвий —
ПОКОЄ́ВИЙ, а, е, іст. Те саме, що покойо́вий. Увійшов покоєвий гетьманський, Кендзеровський, оженений з сестрою Насті Скоропадської, чоловік молодий, не дуже ще бувалий, але відомий зі своєї вірності до Мазепи (Б. Лепкий).
Словник української мови у 20 томах