Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

покоївка

Покої́вка, -вки, -вці; -ї́вки, -ї́вок

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. покоївка — покої́вка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. покоївка — -и, ж. Служниця, яка прибирає кімнати та виконує деякі інші хатні роботи, крім готування їжі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покоївка — ПОКОЇ́ВКА, и, ж. Служниця, яка прибирає кімнати та виконує деякі інші хатні роботи, крім готування їжі. Сніг мете степами, Вітер порохами, Покоївка в хаті робить те Щіткою своєю (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. покоївка — СЛУЖНИ́ЦЯ (у феодальному та буржуазному суспільстві — жінка, яка прислуговує в домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), СЛУЖЕБКА розм., СЛУ́ЖКА заст., ПРИСЛУ́ГА заст., ПОСЛУ́ГА заст., ДІ́ВКА заст., ЧЕЛЯ́ДНИЦЯ іст., ПОСЛУГА́ЧКА діал.  Словник синонімів української мови
  5. покоївка — ПОКОЇ́ВКА, и, ж. Служниця, яка прибирає кімнати та виконує деякі інші хатні роботи, крім готування їжі. Сніг мете степами, Вітер порохами, Покоївка в хаті робить те Щіткою своєю (Фр., XI, 1952, 272); За Юзею йшла покоївка з кошиком, повним стрічок (Л.  Словник української мови в 11 томах
  6. покоївка — Покої́вка, -ки ж. Горничная. З панею наїхала польська двірня, польки-покоївки. Левиц. І. 159.  Словник української мови Грінченка