Словник української мови у 20 томах

покоєвий

ПОКОЄ́ВИЙ, а, е, іст.

Те саме, що покойо́вий.

Увійшов покоєвий гетьманський, Кендзеровський, оженений з сестрою Насті Скоропадської, чоловік молодий, не дуже ще бувалий, але відомий зі своєї вірності до Мазепи (Б. Лепкий).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. покоєвий — Покойо́вий і покоє́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)