Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

полинь

Поли́н, -ну́; -лини́, -ні́в і поли́нь, -ню́; -лині́, -ні́в

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. полинь — див. полин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полинь — поли́нь іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  3. полинь — ПОЛИ́НЬ див. поли́н.  Словник української мови у 20 томах
  4. полинь — ПОЛИ́Н (ПОЛИ́НЬ рідко) (трав'яниста або напівчагарникова рослина з сильним запахом, гірка на смак); ЄВШАН-ЗІ́ЛЛЯ фольк. (степовий); ЕСТРАГО́Н (вид цієї рослини, що використовується у фармакології та кулінарії).  Словник синонімів української мови
  5. полинь — ПОЛИ́НЬ див. поли́н.  Словник української мови в 11 томах
  6. полинь — Полинь, -ню́ м. = полин. Воліла б я гіркий полинь їсти, як з тобою на посаді сісти. Чуб. V. 368.  Словник української мови Грінченка