Значення в інших словниках
-
полинь —
поли́нь іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
полинь —
ПОЛИ́НЬ див. поли́н.
Словник української мови у 20 томах
-
полинь —
ПОЛИ́Н (ПОЛИ́НЬ рідко) (трав'яниста або напівчагарникова рослина з сильним запахом, гірка на смак); ЄВШАН-ЗІ́ЛЛЯ фольк. (степовий); ЕСТРАГО́Н (вид цієї рослини, що використовується у фармакології та кулінарії).
Словник синонімів української мови
-
полинь —
Поли́н, -ну́; -лини́, -ні́в і поли́нь, -ню́; -лині́, -ні́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
полинь —
ПОЛИ́НЬ див. поли́н.
Словник української мови в 11 томах
-
полинь —
Полинь, -ню́ м. = полин. Воліла б я гіркий полинь їсти, як з тобою на посаді сісти. Чуб. V. 368.
Словник української мови Грінченка