поляризація —
поляризація , род. поляризації 1) діелектрична – виникнення дипольного електричного моменту у діелектрика, поміщеного у зовнішнє електричне поле...
Фізико-технічний словник-мінімум
поляризація —
[пол'ариезац'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
поляризація —
-ї, ж. 1》 спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Гальванічна поляризація — зміна потенціалу електродів гальванічного кола під дією електричного струму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поляризація —
поляриза́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
поляризація —
ПОЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Максвелл .. припустив, що заряди не приходять ззовні, а утворюються завдяки поляризації всередині речовини (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
поляризація —
поляриза́ція 1. Надання, набуття орієнтації, полярності. 2. П. атомів – зміщення електронів в атомі відносно ядра від діяння зовнішнього електричного поля. 3.
Словник іншомовних слів Мельничука
поляризація —
ПОЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Максвелл.. припустив, що заряди не приходять ззовні, а утворюються завдяки поляризації всередині речовини (Знання.., 1, 1966, 23).
Словник української мови в 11 томах