Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

поляризація

Поляриза́ція, -ції, -цією

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. поляризація — поляризація , род. поляризації 1) діелектрична – виникнення дипольного електричного моменту у діелектрика, поміщеного у зовнішнє електричне поле...  Фізико-технічний словник-мінімум
  2. поляризація — [пол'ариезац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  3. поляризація — -ї, ж. 1》 спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Гальванічна поляризація — зміна потенціалу електродів гальванічного кола під дією електричного струму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поляризація — поляриза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  5. поляризація — ПОЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Максвелл .. припустив, що заряди не приходять ззовні, а утворюються завдяки поляризації всередині речовини (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  6. поляризація — поляриза́ція 1. Надання, набуття орієнтації, полярності. 2. П. атомів – зміщення електронів в атомі відносно ядра від діяння зовнішнього електричного поля. 3.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. поляризація — ПОЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Максвелл.. припустив, що заряди не приходять ззовні, а утворюються завдяки поляризації всередині речовини (Знання.., 1, 1966, 23).  Словник української мови в 11 томах