Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

поліп

Полі́п, -па; -лі́пи, -пів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. поліп — -а, ч. 1》 зоол. Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці – рот. 2》 мед. Патологічний гладкий або ворсинчастий утвір, що прикріплюється ніжкою до слизової оболонки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліп — (мед.) пухлинконаріст  Словник чужослів Павло Штепа
  3. поліп — полі́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  4. поліп — ПОЛІ́П, а, ч. 1. зоол. Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці – рот. Йому здавалось, що до боку його причепився якийсь поганий слизняк, поліп, холодний та ціпкий (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. поліп — ПОЛІ́П, а, ч. 1. зоол. Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці — рот.  Словник української мови в 11 томах