поліп

полі́п

-а, ч.

1》 зоол. Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці – рот.

2》 мед. Патологічний гладкий або ворсинчастий утвір, що прикріплюється ніжкою до слизової оболонки.

Значення в інших словниках

1. поліп — (мед.) пухлинконаріст  Словник чужослів Павло Штепа
2. поліп — полі́п іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. поліп — ПОЛІ́П, а, ч. 1. зоол. Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці – рот. Йому здавалось, що до боку його причепився якийсь поганий слизняк, поліп, холодний та ціпкий (І.  Словник української мови у 20 томах
4. поліп — Полі́п, -па; -лі́пи, -пів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поліп — ПОЛІ́П, а, ч. 1. зоол. Кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці — рот.  Словник української мови в 11 томах